міграція

Значення в інших словниках

1. міграція — мігра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. міграція — Зміна місця проживання, переміщення людей на іншу територію (регіон, місто, країна і т.д.). Основні типи М.: зовнішня, внутрішня; тривала, тимчасова; організована, неорганізована; добровільна, примусова. англ. migration; нім. Migration f=, -en; угор. migráció; рос. миграция. Словник із соціальної роботи
3. міграція — [м'іграц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. міграція — -ї, ж., спец. 1》 Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу. 2》 Пересування тваринних організмів з однієї місцевості в іншу у зв'язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. міграція — МІГРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу. Великі резерви трудових ресурсів є в малих містах. Це значною мірою зумовлено процесом міграції населення з села до міста (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
6. міграція — мігра́ція (лат. migratio, від migro – переселяюсь) переселення, переміщення. Досліджують М. населення, М. капіталу, а також М. тварин, М. хімічних елементів у земній корі й атмосфері. Словник іншомовних слів Мельничука
7. міграція — МІГРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу. Великі резерви трудових ресурсів є в малих містах. Це значною мірою обумовлено процесом міграції населення з села до міста (Ком. Укр., 8, 1964, 24); *Образно. Словник української мови в 11 томах
8. міграція — рос. миграция переселення, переміщення населення, трудових ресурсів, капіталу з однієї країни в іншу, а також внутрішньодержавні — з одного регіону в інший. Eкономічна енциклопедія