мігрувати
МІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Здійснювати міграцію; пересуватися, переміщуватися.
Починаючи з квітня-травня, велика ставрида косяками мігрує вздовж Кавказьких берегів у північні райони Чорного моря на місця нагулу і розмноження (з наук.-попул. літ.);
Клітини, що мігрували з посаджених кусочків пухлини, мали в основному форму коротких, бідних на відростки веретен (з наук. літ.);
* Образно. Я б при вогні посидів би отак, віч-на-віч, розмовляючи з собою. Хай лишиться лиш те, що не мігрує, що, клянучи, стоїть немов бовван (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)