мікоризний
МІКОРИ́ЗНИЙ, а, е, спец.
Прикм. до мікори́за.
При садінні тиса треба пам'ятати, що це мікоризне дерево, тобто воно живе в симбіозі з мікоризними грибами, які постачають йому азот та інші корисні речовини (з наук.-попул. літ.);
// Який зазнав впливу мікоризи.
При посіві дуба на ділянці, де вперше його розводять, потрібне зараження ґрунту мікоризною землею (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)