мікоризний
МІКОРИ́ЗНИЙ, а, е, спец. Прикм. до мікори́за.
При садінні тису треба пам’ятати, що це мікоризне дерево, тобто воно живе в симбіозі з мікоризними грибами, які постачають йому азот та інші корисні речовини (Наука.., 4, 1961, 37);
// Який зазнав впливу мікоризи.
При посіві дуба на ділянці, де вперше його розводять, потрібне зараження грунту мікоризною землею (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 219).
Словник української мови (СУМ-11)