міль
МІЛЬ, мо́лі, ж.
Невеликий метелик, гусінь якого є шкідником вовняних виробів, зерна злакових і т. ін.
Перед Саїбом розгорнули цілу ослячу шкуру, .. поточену міллю та черв'яками (І. Нечуй-Левицький);
Одягне латану чумарочку, смушеву шапку, міллю побиту, чоботи юхтові – пришви, незавидна одежа, бідна, а йде він у ній, бісів парубок, як намальований (Григорій Тютюнник);
У боротьбі проти парші, яблуневої молі, листокруток та інших шкідників і хвороб сад зараз же після цвітіння обприскують бордоською рідиною (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Воскова́ міль – міль, що паразитує на стільниках.
Личинки воскової молі знищують стільники (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)