мільйон
МІЛЬЙО́Н, а, ч., числ. кільк. і ім.
1. Назва числа 1000000 і його цифрового позначення; тисяча тисяч;
// чого. Кількість із мільйона одиниць.
– Так ось, абсолютно і конче потрібно якнайскоріше видати їм з сейфа двадцять мільйонів доларів. Розумієте? (О. Довженко);
Це ж після війни рани ми свої лікуєм. Ще мільйон віків звікуєм! (П. Тичина).
2. перев. мн. Велика кількість кого-, чого-небудь.
Зима і в них [На Каспії] видалась люта, навіть море замерзло, мільйони птахів лишились без корму. Пропали б, якби не людина (О. Гончар);
// мн. Народні маси; народ.
Мільйони йдуть з жаром в очах, Народ іде! На слово жде (Леся Українка);
// Велике багатство, капітал.
– Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)