мільйон
МІЛЬЙО́Н, заст. МІЛІО́Н, а, ч., числ. кільк. і ім.
1. Назва числа 1 000 000 і його цифрового позначення; тисяча тисяч;
// чого. Кількість із мільйона одиниць.
Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во время оно (Шевч., II, 1963, 297);
— Так ось, абсолютно і конче потрібно якнайскоріше видати їм з сейфа двадцять мільйонів доларів. Розумієте? (Довж., І, 1958, 160);
Це ж після війни рани ми свої лікуєм. Ще мільйон віків звікуєм! (Тич., II, 1957, 201);
2. перев. мн. Велика кількість кого-, чого-небудь;
// мн. Народні маси; народ.
Партія завжди була для нас тією керівною і спрямовуючою силою, яка підняла мільйони на битву за новий світ (Цюпа, Україна.., 1960, 285);
// Велике багатство, капітал.
— Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи (Н.-Лев., III, 1956, 108).
Словник української мови (СУМ-11)