Словник української мови в 11 томах

мільдью

МІ́ЛЬДЬЮ, невідм., ж. Хвороба виноградної лози, яка уражає листки, молоді стебла, квітки та іноді плоди винограду.

У вегетаційний період найбільш небезпечна на виноградниках хвороба мільдью (Хлібороб Укр., 8, 1963, 33);

— До виноградника! — Чи мільдью часом лист Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем! (Рильський, Троянди.., 1957, 27).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мільдью — мі́льдью іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. мільдью — мілдью, м., ж. Хвороба виноградної лози, яка уражає листки, молоді стебла, квітки та іноді плоди винограду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мільдью — мі́льдью (англ. mildew, букв. – цвіль) хвороба рослин, зокрема винограду, спричинювана грибами родини переносно-спорових класу фікоміцетів.  Словник іншомовних слів Мельничука