Словник української мови в 11 томах

мільйонер

МІЛЬЙОНЕ́Р, заст. МІЛІОНЕ́Р, а, ч.

1. Власник багатства, яке оцінюється в мільйон або в мільйони яких-небудь грошових одиниць.

Мільйонер… У цьому слові втілюється поняття про власника багатств, награбованих у трудового люду (Рад. Укр., 18.VІІІ 1962, 3);

Приїздив Шаляпін.. З ним приїздив молодий чоловік — міліонер Терещенко (Коцюб., III, 1956, 425).

2. Колгосп, який має прибуток в мільйон або в мільйони карбованців.

Раніш у мільйонерів жито жали, а тепер мільйонерами колгоспи стали (Укр.. присл.., 1955, 377);

Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться, За його трудів тепер Став колгосп наш мільйонер (Шпак, Вибр., 1952, 70);

Там, де добре працюють колгоспники, трактористи й комбайнер, там колгосп — міліонер (Укр.. присл.., 1955, 360).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мільйонер — мільйоне́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мільйонер — -а, ч. Власник багатства, яке оцінюється в мільйон або в мільйони яких-небудь грошових одиниць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мільйонер — МІЛЬЙОНЕ́Р, а, ч. 1. Власник багатства, яке оцінюється в мільйон або в мільйони яких-небудь грошових одиниць. 2. Той, хто виконав роботу, що вимірюється мільйонами одиниць.  Словник української мови у 20 томах
  4. мільйонер — мільйоне́р (франц. millionnaire) власник мільйонного багатства, капіталу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мільйонер — Мільйоне́р, -ра; -не́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мільйонер — рос. миллионер власник мільйонного багатства, капіталу, що перевищує мільйон доларів.  Eкономічна енциклопедія