міняйло
МІНЯ́ЙЛО, а, с., розм.
1. Той, хто займається розміном грошей.
Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, .. міняйли, шинкарі (І. Котляревський);
Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Вони за певну плату розмінювали купцям їхні гроші на монету, потрібну для розплати (з навч. літ.);
Заробляли не тільки воєводи, митники, крамарі й міняйли, але й човнярі, шинкарі й усі, хто давав подорожнім притулок (З. Тулуб).
2. Той, хто обмінює одні речі на інші.
Везли [голодуючі] сіль, мило, запальнички, білу глину... Міняти, міняти, за кусень хліба міняти!.. Прозвали цих людей міняйлами (О. Гончар);
Махорку міняє на продукти і Абдулаєв. Кращого міняйла не знайдеш у дивізії (Григір Тютюнник);
Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)