міняйло
МІНЯ́ЙЛО, а, с., розм.
1. Той, хто займається розміном грошей.
Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, .. міняйли, шинкарі (І. Котляревський);
Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Вони за певну плату розмінювали купцям їхні гроші на монету, потрібну для розплати (з навч. літ.);
Заробляли не тільки воєводи, митники, крамарі й міняйли, але й човнярі, шинкарі й усі, хто давав подорожнім притулок (З. Тулуб).
2. Той, хто обмінює одні речі на інші.
Везли [голодуючі] сіль, мило, запальнички, білу глину... Міняти, міняти, за кусень хліба міняти!.. Прозвали цих людей міняйлами (О. Гончар);
Махорку міняє на продукти і Абдулаєв. Кращого міняйла не знайдеш у дивізії (Григір Тютюнник);
Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- міняйло — міня́йло іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- міняйло — -а, с. 1》 заст. Той, хто займається розміном грошей. 2》 розм. Той, хто обмінює одні речі на інші. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міняйло — Міня́йло, -ла, -лі; -ня́йли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- міняйло — МІНЯ́ЙЛО, а, с. 1. заст. Той, хто займається розміном грошей. Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, ..міняйли, шинкарі (Котл., І, 1952, 137); Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Словник української мови в 11 томах
- міняйло — Міня́йло, -ла м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88). Словник української мови Грінченка