1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

міняйло

Міня́йло, -ла, -лі; -ня́йли, -лів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міняйло — міня́йло іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. міняйло — -а, с. 1》 заст. Той, хто займається розміном грошей. 2》 розм. Той, хто обмінює одні речі на інші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міняйло — МІНЯ́ЙЛО, а, с., розм. 1. Той, хто займається розміном грошей. Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, .. міняйли, шинкарі (І. Котляревський); Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Словник української мови у 20 томах
  4. міняйло — МІНЯ́ЙЛО, а, с. 1. заст. Той, хто займається розміном грошей. Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, ..міняйли, шинкарі (Котл., І, 1952, 137); Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Словник української мови в 11 томах
  5. міняйло — Міня́йло, -ла м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88). Словник української мови Грінченка