мініатюра
МІНІАТЮ́РА, и, ж.
1. Невеликий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі.
Основними видами давньоруського живопису були монументальний живопис, станкові твори та книжкові мініатюри (з наук. літ.);
[Єлизавета (милуючись мініатюрою в книзі):] Яка краса!.. В один вінок золоті [барви] сплелись! (П. Кочура).
2. Невелика картина або портрет витонченої роботи.
На коминку багато ескізів, мініатюр і всякої скульптури (Леся Українка);
У ранньому періоді творчості Боровиковський успішно працює в галузі портретної мініатюри (з газ.).
3. Нарис, оповідання і т. ін. або театральна п'єса малого розміру.
На різких соціальних контрастах побудовано і невеличке оповідання Буніна “Стара” .. У цій мініатюрі автор розповідає про горе нещасної старої наймички (з наук. літ.);
Батьківщина зазнала великих мук: чи можна ж убгати їх в одну новелу, сонет, в мініатюру? (П. Тичина);
// Невеликий твір музичного або хореографічного мистецтва.
Світова преса називає П. Вірського видатним балетмейстером нашого часу, неперевершеним майстром хореографічної мініатюри (з газ.);
Ще в роки навчання він [композитор] написав ряд творів різноманітних жанрів і форм. Це переважно фортепіанні і вокальні мініатюри, невеликі п'єси (з наук. літ.);
Кожна пісенька [Л. Ревуцького] – це викінчена художня мініатюра, яка вражає образністю і силою емоційного впливу (з наук. літ.).
(1) Па́лехська мініатю́ра – вид російського народного мініатюрного живопису.
Палехські мініатюри вражають своєю витонченістю (з газ.).
○ (2) У мініатю́рі – малий за розміром, у зменшеному вигляді; невеличкий.
А у донечки в руках – лялька, неначе портретик її в мініатюрі (О. Довженко);
Грязьові вулкани – імітація в мініатюрі справжніх вулканів (Незвич. і грізне..);
Насипав гору в мініатюрі і почав садити на ній цінні лікарські рослини (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)