міністерство

МІНІСТЕ́РСТВО, а, с.

1. Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління.

Ви, певно, читали вже в газетах звістку про те, що міністерство внутрішніх справ затвердило статут нового добродійного товариства імені Шевченка (М. Коцюбинський);

Степан .. почав скидати потертого кітеля з блискучими ґудзиками, на яких видніла емблема міністерства зв'язку (В. Кучер);

Міністерство фінансів;

// Будинок, у якому розміщена ця установа.

2. При парламентаризмі – склад міністрів даного уряду.

Криза міністерства.

Значення в інших словниках

1. міністерство — міністе́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. міністерство — -а, с. 1》 Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління. || Будинок, у якому розміщена ця установа. 2》 Склад міністрів уряду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міністерство — міністе́рство (від лат. ministro – служу, управляю) центральний орган, що здійснює керівництво певною галуззю державного управління; очолюється міністром. В СРСР М. запроваджено в 1946 р. замість народних комісаріатів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. міністерство — Міністе́рство; -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. міністерство — МІНІСТЕ́РСТВО, а, с. 1. Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління. Ви, певно, читали вже в газетах звістку про...  Словник української мови в 11 томах
6. міністерство — рос. министерство центральний орган, що здійснює керівництво певною галуззю державного управління: очолюється міністром.  Eкономічна енциклопедія