міркуватися
МІРКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., безос.
З'являтися в думках, уяві; уявлятися.
[Павло:] Бач, мені тоді міркувалося, що на чужині нема ні людей, ні попів, а скрізь тільки одна пуща, нетрі та бескети... (М. Кропивницький);
– Чи український люд визволяти від панів правиться Косинський, а чи себе лише визволити прагне і від Острозького, та й від Корони! – міркувалося Наливайкові (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)