мірошницький
МІРО́ШНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до міро́шник; належний мірошникові.
Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи! (прислів'я);
– Як захочеш, занесеш і собі додому якусь торбинку обмолу. Це законний мірошницький хліб (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)