міститися
МІСТИ́ТИСЯ, мі́ститься, недок.
1. Знаходитися в якому-небудь місці.
Великий мурований дім, де жив панич Льольо та містилась контора, важко сірів на чорному небі (М. Коцюбинський);
Перше,що вразило Городовського в цій кімнаті, була похмура пітьма, хоч помешкання містилось на четвертому поверсі (В. Підмогильний);
// Займати місце; розміщуватися.
– Нехай товариство міститься по лавках, а я собі зроблю оселю під столом, аби мені соломи (Ганна Барвінок);
За спинами жінок посідали діти .. Поки люди містилися, Настя та Устя поставили миски з локшиною та борщем (Л. Яновська);
// Знаходити місце; вміщатися.
Ті, що не містились у хаті, розклали на подвір'ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (М. Коцюбинський);
– Борщу обпився, та ще як качки поїм – вареникам ніде буде міститись (Панас Мирний).
2. Входити до складу чого-небудь.
Потік енергії з плазми за 1 секунду у мільйони і мільярди разів перевищує кількість енергії, що в ній міститься (з наук.-попул. літ.);
В органічних речовинах поряд з іншими елементами завжди містться вуглець (з наук. літ.).
3. заст. Публікуватися, друкуватися де-небудь.
Уявім собі, що у збірнику міститься кілька творів різних авторів і кожен автор пише своїм правописом (М. Коцюбинський);
Каленик Романович, надівши окуляри, підсів до четвертої сторінки газети “Правда”, де містилися політичні відомості з широкого світу (І. Сенченко);
Тут [у журналі] міститимуться найпримітніші новини сучасної науки і техніки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)