містифікація
МІСТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. містифікува́ти.
– Ви впали жертвою негідної містифікації (І. Франко).
2. Пояснення реальних явищ у дусі містики.
Класове панування буржуазії завжди потребувало містифікації: релігійної, філософської, економічної (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)