містичний
МІСТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мі́стика і містици́зм.
Ідеї європейських комуністів-утопістів .. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (І. Франко);
// Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики.
У гроті “святих” обняв нас містичний, таємний страх (М. Коцюбинський);
[Шевченко:] У Вагнера ж почавсь новий період творчості – містичний, заплутаний, лихий (П. Тичина);
// у знач. ім. місти́чне, ного, с. Те, що є містикою.
– Партвіч мені не сподобався! – мовив офіцер, з прикрістю крутячи головою. – Який він туманний, щось містичного є в його писанні (Олена Пчілка).
2. перен. Який не можна пояснити.
І хоч це було чимось містичним, але йому здалося, що в її хворобі винен він сам... (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)