Словник української мови у 20 томах

містичний

МІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до мі́стика і містици́зм.

Ідеї європейських комуністів-утопістів .. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (І. Франко);

// Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики.

У гроті “святих” обняв нас містичний, таємний страх (М. Коцюбинський);

[Шевченко:] У Вагнера ж почавсь новий період творчості – містичний, заплутаний, лихий (П. Тичина);

// у знач. ім. місти́чне, ного, с. Те, що є містикою.

– Партвіч мені не сподобався! – мовив офіцер, з прикрістю крутячи головою. – Який він туманний, щось містичного є в його писанні (Олена Пчілка).

2. перен. Який не можна пояснити.

І хоч це було чимось містичним, але йому здалося, що в її хворобі винен він сам... (М. Руденко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. містичний — місти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. містичний — Таємничий, загадковий, незбагненний.  Словник синонімів Караванського
  3. містичний — [м'істичнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. містичний — -а, -е. 1》 Прикм. до містика і містицизм. || Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики. || у знач. ім. містичне, -ного, с. Те, що є містикою. 2》 перен. Якого не можна пояснити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. містичний — Позазмисловий, таємничий, незбагливий, незбагний, незнаний, незнаннєвий  Словник чужослів Павло Штепа
  6. містичний — НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  7. містичний — Місти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. містичний — МІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́стика і містици́зм. Ідеї європейських комуністів-утопістів.. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (Фр., XVI, 1955, 352); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики.  Словник української мови в 11 томах