містичний

НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. (пов'язаний із "потойбічним" світом, сповнений незрозумілих таємниць, якого не можна осягнути розумом). Здається, ждали війська від них чогось надприродного, більшого, ніж спроможна зробити людина (О. Гончар); Мовби сила неземна підкидає їх обох — зскакують на сідла один з другим (Г. Хоткевич); Мов зачарована, слухаю голос надземний (Леся Українка); "Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, Літа під облака небесні.." (І. Котляревський); — Трембіта видає густий і холодний, майже містичний звук, — говорив Андрон Гнатович (Є. Гуцало); Окультні явища. — Пор. 1. нереа́льний.

Значення в інших словниках

1. містичний — місти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. містичний — Таємничий, загадковий, незбагненний.  Словник синонімів Караванського
3. містичний — [м'істичнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. містичний — -а, -е. 1》 Прикм. до містика і містицизм. || Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики. || у знач. ім. містичне, -ного, с. Те, що є містикою. 2》 перен. Якого не можна пояснити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. містичний — Позазмисловий, таємничий, незбагливий, незбагний, незнаний, незнаннєвий  Словник чужослів Павло Штепа
6. містичний — МІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́стика і містици́зм. Ідеї європейських комуністів-утопістів .. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (І. Франко); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики.  Словник української мови у 20 томах
7. містичний — Місти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. містичний — МІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́стика і містици́зм. Ідеї європейських комуністів-утопістів.. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (Фр., XVI, 1955, 352); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики.  Словник української мови в 11 томах