містовий
МІСТОВИ́Й, а́, е́, заст.
1. Прикм. до мі́сто¹ 2;
// у знач. ім. містове́, во́го, с. Мито за право торгівлі на базарі.
2. діал. Міський.
Забавляла його візницька служба, а особливо часті проїзди по многолюдних містових вулицях (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)