місток
МІСТО́К, тка́, ч.
1. Зменш. до міст 1–3.
– Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити (з народної пісні);
Запорожці тілько що перехопились через узенький місток над проваллям (П. Куліш);
По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Ю. Бедзик);
* У порівн. Ця думка міцно засіла в Тасиній голові, як єдиний вихід з становища, як рятівний круг, як місток у майбутнє (Л. Дмитерко).
2. Підмосток для командування на кораблях, машинах і т. ін., для спостереження за ким-, чим-небудь.
Боцман Смола .. пильно стежив за командирським містком, ждучи наказу (Д. Ткач);
Площадка (місток) керування розміщена над входом у приймальну камеру молотарки (з наук. літ.);
* Образно. Доповідач сказав, що наявність таких людей, як Л. М. Толстой, на капітанському містку національної думки викликає у сучасників довір'я до сучасного і безстрашність до майбутнього (з газ.).
△ (1) Капіта́нський місто́к – палубна надбудова, де містяться необхідні прилади для керування кораблем.
– Всі нагору! – скомандував Бутаков, стоячи на капітанському містку (З. Тулуб);
(2) Ходови́й місто́к – основний пост керування судном під час плавання.
На ходовому містку, який здіймався над усіма палубними надбудовами, вже стоїть Угаров (Д. Ткач);
Ілюмінатори ходового містка були заліплені комахами (з газ.).
◇ Містки́ стели́ти див. стели́ти;
(3) Пролі́г місто́к перев. чого, який, між ким – чим. – склалися, налагодилися якісь стосунки між ким-, чим-небудь.
По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Ю. Бедзик);
(4) Спали́ти місто́к за собо́ю (д) див. спа́лювати;
Стели́ти містки́ див. стели́ти.
Словник української мови (СУМ-20)