місток

МІСТО́К, тка́, ч.

1. Зменш. до міст 1–3.

– Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити (з народної пісні);

Запорожці тілько що перехопились через узенький місток над проваллям (П. Куліш);

По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Ю. Бедзик);

* У порівн. Ця думка міцно засіла в Тасиній голові, як єдиний вихід з становища, як рятівний круг, як місток у майбутнє (Л. Дмитерко).

2. Підмосток для командування на кораблях, машинах і т. ін., для спостереження за ким-, чим-небудь.

Боцман Смола .. пильно стежив за командирським містком, ждучи наказу (Д. Ткач);

Площадка (місток) керування розміщена над входом у приймальну камеру молотарки (з наук. літ.);

* Образно. Доповідач сказав, що наявність таких людей, як Л. М. Толстой, на капітанському містку національної думки викликає у сучасників довір'я до сучасного і безстрашність до майбутнього (з газ.).

△ (1) Капіта́нський місто́к – палубна надбудова, де містяться необхідні прилади для керування кораблем.

– Всі нагору! – скомандував Бутаков, стоячи на капітанському містку (З. Тулуб);

(2) Ходови́й місто́к – основний пост керування судном під час плавання.

На ходовому містку, який здіймався над усіма палубними надбудовами, вже стоїть Угаров (Д. Ткач);

Ілюмінатори ходового містка були заліплені комахами (з газ.).

◇ Містки́ стели́ти див. стели́ти;

(3) Пролі́г місто́к перев. чого, який, між ким – чим. – склалися, налагодилися якісь стосунки між ким-, чим-небудь.

По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Ю. Бедзик);

(4) Спали́ти місто́к за собо́ю (д) див. спа́лювати;

Стели́ти містки́ див. стели́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місток — місто́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. місток — див. поміст Словник синонімів Вусика
  3. місток — [м'істок] -тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. місток — -тка, ч. 1》 Зменш. до міст 1-3). 2》 Підмосток для командування на кораблях, машинах і т. ін. для спостереження за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. місток — місток: ◊ ослячий місток = осля́чий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. місток — пролі́г місто́к, перев. чого, який, між ким—чим. Склалися, налагодилися якісь стосунки між ким-, чим-небудь. По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі... Фразеологічний словник української мови
  7. місток — Місто́к, містка, на -стку́; містки́, -сткі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. місток — МІСТО́К, тка́, ч. 1. Зменш. до міст 1 — 3. — Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити (Укр.. лір. пісні, 1958, 167); — Чом не справите місток? Це ж бо діло ваше! — Та немає вказівок! — Голова нам каже (С. Ол. Словник української мови в 11 томах
  9. місток — Місто́к, містка́ м. 1) ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179. Словник української мови Грінченка