місток

Значення в інших словниках

1. місток — місто́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. місток — див. поміст Словник синонімів Вусика
3. місток — [м'істок] -тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
4. місток — -тка, ч. 1》 Зменш. до міст 1-3). 2》 Підмосток для командування на кораблях, машинах і т. ін. для спостереження за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. місток — МІСТО́К, тка́, ч. 1. Зменш. до міст 1–3. – Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити (з народної пісні); Запорожці тілько що перехопились через узенький місток над проваллям (П. Словник української мови у 20 томах
6. місток — місток: ◊ ослячий місток = осля́чий Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. місток — пролі́г місто́к, перев. чого, який, між ким—чим. Склалися, налагодилися якісь стосунки між ким-, чим-небудь. По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі... Фразеологічний словник української мови
8. місток — МІСТО́К, тка́, ч. 1. Зменш. до міст 1 — 3. — Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити (Укр.. лір. пісні, 1958, 167); — Чом не справите місток? Це ж бо діло ваше! — Та немає вказівок! — Голова нам каже (С. Ол. Словник української мови в 11 томах
9. місток — Місто́к, містка́ м. 1) ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179. Словник української мови Грінченка