місцеперебування
МІСЦЕПЕРЕБУВА́ННЯ, я, с.
Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває.
Друзі обіцяли якнайскоріше розвідати про місцеперебування губернаторші (Ф. Бурлака);
Ящірки обирають своїм місцеперебуванням сонячні схили горбів та ярів, просіки та узлісся, степи та пустині, скелі тощо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)