місцеперебування
МІСЦЕПЕРЕБУВА́ННЯ, я, с. Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває.
Друзі обіцяли якнайскоріше розвідати про місцеперебування губернаторші (Бурл., Напередодні, 1956, 37);
Ящірки обирають своїм місцеперебуванням сонячні схили горбів та ярів, просіки та узлісся, степи та пустині, скелі тощо (Визначник земноводних.., 1955, 97).
Словник української мови (СУМ-11)