місячина
МІ́СЯЧИНА, и, ж., іст.
Натуральна плата продуктами і одягом за місяць, що видавалася поміщиком кріпакові, який не мав власної землі й працював на полях поміщика.
Наприкінці першої чверті XIX ст. селяни іноді зовсім переводилися на панську землю і перетворювались у поміщицьких батраків, які одержували місячне утримання натурою. Ця форма експлуатації називалась місячиною (з навч. літ.);
Жила вона з названою матір'ю у Явтушенків, тільки ж господарства ніякого не було в них, а кормились місячиною та мирським подаянієм (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)