місячно

МІ́СЯЧНО.

1. Присл. до мі́сячний 2.

Приходжу додому з лекції – застаю у сторожа лист від редактора тої газети, при котрій я мав постійну рубрику з платою 50 р[инських] місячно (І. Франко);

Потрапила [Марта] діловодкою до статчастини цієї розлогої установи з платнею місячно шістдесят карбованців (В. Підмогильний).

2. у знач. пред. Видно від сяйва місяця.

Так місячно, хоч голки збирай (прислів'я);

– Тихо, місячно, ніч саме для польотів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. місячно — мі́сячно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. місячно — 1》 Присл. до місячний 2). 2》 у знач. присудк. сл. Видно від сяйва місяця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. місячно — Мі́сячно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. місячно — МІ́СЯЧНО. 1. Присл. до мі́сячний 2. Приходжу додому з лекції — застаю у сторожа лист від редактора тої газети, при котрій я мав постійну рубрику з платою 50 р[инських] місячно (Фр., І, 1955, 356). 2. у знач. присудк. сл. Видно від сяйва місяця.  Словник української мови в 11 томах
5. місячно — Місячно и місяшно нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась? МВ. І. 24.  Словник української мови Грінченка