мітингувати
МІТИНГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
1. Організовувати мітинги, брати участь у мітингах.
Мітингували з ранку й до вечора. Панський каретний сарай було перетворено в клуб, настелено сцену (О. Гончар);
Командир загону вирішив провести в селі мітинг. Він взагалі любив мітингувати – і скажу вам, що говорив він, як Цицерон (Ю. Збанацький).
2. Вести беззмістовні дебати, розмови, які не допомагають, не сприяють вирішенню справи.
– О, він уже спить. – Ну от, а ми тут мітингуємо (Л. Юхвід);
Умів лише мітингувати і не торкавсь ніяких справ. Весь вік людьми (хоч їх десяток!) З трибуни твердо керував (М. Гірник);
* Образно. В густому листі мітингували горобці (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)