Словник української мови у 20 томах

міцела

МІЦЕ́ЛА, и, ж., хім.

1. Колоїдна частинка, заряджена електрикою.

2. мн. Найдрібніші кристалічні частинки, з яких складаються колоїдні речовини тіла рослин і тварин.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. міцела — міце́ла іменник жіночого роду колоїдна частинка  Орфографічний словник української мови
  2. міцела — -и, ж. 1》 Колоїдна частинка, заряджена електрикою. 2》 мн. Найдрібніші кристалічні частинки, з яких складаються колоїдні речовини тіла рослин і тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міцела — МІЦЕ́ЛА, и, ас. 1. Колоїдна частинка, заряджена електрикою. 2. мн. Найдрібніші кристалічні частинки, з яких складаються колоїдні речовини тіла рослин і тварин.  Словник української мови в 11 томах