Словник української мови у 20 томах

міцелій

МІЦЕ́ЛІЙ, ю, ч., бот.

Те саме, що грибни́ця.

Міцелій грибів є головним чином органом прикріплення і органом вбирання їжі (з наук. літ.);

Шампіньйони розмножуються міцелієм або спорами (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. міцелій — міце́лій іменник чоловічого роду грибниця  Орфографічний словник української мови
  2. міцелій — -ю, ч. Те саме, що грибниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міцелій — Грибниця  Словник чужослів Павло Штепа
  4. міцелій — міце́лій (від грец. μύκης – гриб) вегетативне тіло грибів, що складається з розгалужених найтонших ниток, або гіф. Інша назва – грибниця.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. міцелій — ГРИБНИ́ЦЯ (вегетативне тіло гриба), МІЦЕ́ЛІЙ книжн. Докія потягнула його (гриб) за корінець до себе, і податлива м'яка земля піднялася вгору, оголюючи білу сітчатку грибниці (М.  Словник синонімів української мови
  6. міцелій — МІЦЕ́ЛІЙ, ю, ч. Те саме, що грибни́ця. Міцелій грибів є головним чином органом прикріплення і органом вбирання їжі (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 72); Шампіньйони розмножуються міцелієм або спорами (Колг. енц., II, 1956, 702).  Словник української мови в 11 томах