міцненький

МІЦНЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до міцни́й; досить міцний.

– Дайте таки здоровеньких та міцненьких [дівчат], бо міцний чоловік, як міцний горщик, не розкипить на жару (І. Нечуй-Левицький);

Сухорляві, але міцненькі руки держали на плечі великий кошик, повний малини (Леся Українка);

Заснула удова, та й Галя й себе заколисала своєю пісенькою і впала сама коло мами у міцненькому сні (Марко Вовчок);

Мій дядько Панас був, як-то кажуть, міцненький у селі, він оженився колись на немолодій, зате багатій і бездітній вдові (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. міцненький — міцне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. міцненький — див. сильний  Словник синонімів Вусика
3. міцненький — -а, -е. Зменш.-пестл. до міцний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. міцненький — МІЦНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до міцни́й. — Дайте таки здоровеньких та міцненьких [дівчат], бо міцний чоловік, як міцний горщик, не розкипить на жару (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах