мішалка

МІША́ЛКА, и, ж.

Предмет, знаряддя, пристрій для розмішування чого-небудь.

Мішалки при підживленні повинні так само, як і при обприскуванні, безперервно перемішувати рідкі добрива, а особливо коли їх змішують з мінеральними (з наук. літ.);

Це [доступ повітря до кормів] досягається систематичним і старанним перемішуванням кормової маси ручними або механічними мішалками (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. мішалка — міша́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мішалка — див. копистка  Словник синонімів Вусика
3. мішалка — -и, ж. Предмет, знаряддя, пристрій для розмішування чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мішалка — Копистка, див. міксер  Словник чужослів Павло Штепа
5. мішалка — МІША́ЛКА (предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось); МІСИ́ЛКА (машина, пристрій для змішування, перемішування); КОПИ́СТКА (дерев'яна лопатка для розмішування чогось).  Словник синонімів української мови
6. мішалка — МІ́ШАЛКА, и, ж. Предмет, знаряддя, пристрій для розмішування чого-небудь. Мішалки при підживленні повинні так само, як і при обприскуванні, безперервно перемішувати рідкі добрива, а особливо коли їх змішують з мінеральними (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах