мішковина

МІШКОВИ́НА, и, ж.

Груба, міцна тканина для мішків та пакування чого-небудь.

З короткого [лляного] волокна (куделі) виготовляють грубі тканини: мішковину, пакувальні матеріали тощо (з наук. літ.);

Поклавши на стіл свій пакунок, Федір Іванович звернувся до жінки, щоб дала щось – може, клейонку стару чи хоч мішковину – щоб загорнути (А. Головко);

* Образно. Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)