мішковина
МІШКОВИ́НА, и, ж. Груба, міцна тканина для мішків та упаковки чого-небудь.
З короткого [лляного] волокна (куделі) виготовляють грубі тканини: мішковину, пакувальні матеріали тощо (Техн. культ., 1956, 8);
Поклавши на стіл свій пакунок, Федір Іванович звернувся до жінки, щоб дала щось — може, клейонку стару чи хоч мішковину — щоб загорнути (Головко, II, 1957, 579);
*Образно. Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Янов.. II, 1954, 90).
Словник української мови (СУМ-11)