набачитися

НАБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., чого ібез дод., розм.

Багато чого побачити; надивитися.

Степан за п'ять років свого слугування у Варшаві за денщика .. набачився і людей, і світу, наслухався і правди, і брехні (Л. Яновська);

На тополі ворон помирає, Глянув вниз – чи плакав він колись? Увостаннє землю споглядає, Налітавсь, набачивсь – не наживсь! (М. Вінграновський);

// перен. Зазнати, пережити.

Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку (з мемуарної літ.);

Очі в Клави східні, мигдалевидні, в них повно смутку, повно ще не прочахлого горя – видно, набачилась страхіть (О. Гончар).

◇ (1) Наба́читися сві́ту (д) див. поба́чити.

Значення в інших словниках

1. набачитися — наба́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. набачитися — див. бачити  Словник синонімів Вусика
3. набачитися — -чуся, -чишся, док., розм. Багато побачити; надивитися. || перен. Зазнати, пережити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. набачитися — поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ). Побувати в багатьох місцях, в різних країнах, багато чого пізнати. (Голуб:) “Я хочу, братіку (братику), летіть, побачить світа; у нас іще багато буде літа” (Л.  Фразеологічний словник української мови
5. набачитися — НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь), НАБА́ЧИТИСЯ кого, чого, розм., НАБА́ЧИТИ кого, чого, розм. рідше, НАГЛЯДІ́ТИСЯ кого, чого, на кого-що, розм., НАВИДА́ТИСЯ кого, чого, розм. рідше.  Словник синонімів української мови
6. набачитися — НАБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Багато побачити; надивитися. Степан за п’ять років свого слугування у Варшаві за денщика.. набачився і людей, і світу, наслухався і правди, і брехні (Л. Янов., І, 1959, 207); // перен. Зазнати, пережити.  Словник української мови в 11 томах
7. набачитися — Набачитися, -чуся, -чишся гл. Вдоволь насмотрѣться. Желех.  Словник української мови Грінченка