набиваний
НАБИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до набива́ти.
При боці у нього [боярина] теліпався в піхві тяжкий бойовий меч, а за поясом стримів топір, блискучий широким сталевим вістрям і бронзою набиваним обухом (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)