набиваний
НАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набива́ти.
При боці у нього [боярина] теліпався в піхві тяжкий бойовий меч, ..а за поясом стримів топір, блискучий широким сталевим вістрям і бронзою набиваним обухом (Фр., VI, 1951, 45).
Словник української мови (СУМ-11)