набиванка

НАБИ́ВАНКА, и, ж., рідко. Тканина з набивним кольоровим узором.

Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничка з набиванки і полиняла хвартушина з димки (Л. Укр., III, 1952, 227).

Значення в інших словниках

1. набиванка — наби́ванка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. набиванка — -и, ж., рідко. Тканина з набивним кольоровим узором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набиванка — НАБИ́ВАНКА, и, ж., рідко. Тканина з набивним кольоровим узором; вибійка. Мавка виходить з хати перебрана: на їй [ній] сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничка з набиванки і полиняла хвартушина з димки (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. набиванка — ВИ́БІЙКА (тканина з набивним узором), ВИБИ́ВАНКА, НАБИ́ВАНКА рідше. Українська народна вибійка споконвіку славилася красою та багатством орнаменту (з газети); Ой на тобі мальованка, на мні вибиванка (коломийка); На їй.. вузька спідничка з набиванки (Леся Українка).  Словник синонімів української мови