набивний
НАБИВНИ́Й, а́, е́.
1. На якому відбиті певним способом узори.
Споживачі одержать такі товари, як .. ковдри бавовняні набивні (з наук.-попул. літ.).
2. Який здійснює набивання (про фабрику, машину і т. ін.).
Набивна машина;
// у знач. ім. набивна́, но́ї ж. Приміщення, призначене для набивання.
Прийшла в набивну Валя Готліб І в коло стала трудове (П. Усенко).
3. Який набивають (у 3, 4, 6 знач.) на що-небудь.
Набивний обруч; Набивна шина;
Стоять діди, пропахлі димом, в дрібному золоті луски; в них трьохлінійки за плечима і набивні дробовики (І. Муратов);
Набивна футеровка сталерозливальних ковшів з природних формувальних мас може бути використана у виробництві високоякісних сталей (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)