набрання

НАБРАННЯ́, я, с.:

◇ (1) Набрання́ чи́нності – дія за знач. набра́ти чи́нності (див. набира́ти).

Договір між країнами після набрання ним чинності буде поданий до Організації Об'єднаних Націй для реєстрації та опублікування мови документів; Громадянами України є особи, які на момент набрання чинності цим Законом проживали на Україні (з газ.).

Значення в інших словниках

1. набрання — набрання́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови