набрання
НАБРАННЯ́, я, с.:
◇ (1) Набрання́ чи́нності – дія за знач. набра́ти чи́нності (див. набира́ти).
Договір між країнами після набрання ним чинності буде поданий до Організації Об'єднаних Націй для реєстрації та опублікування мови документів; Громадянами України є особи, які на момент набрання чинності цим Законом проживали на Україні (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набрання — набрання́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови