набраний
НА́БРАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до набра́ти 1, 2, 5–10.
Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (О. Гончар);
Мав [Спориш] особливий дар до виучування свіжо набраних рекрутів військової муштри (І. Франко);
Мозаїка “Врожай” набрана легко з тонким смаком (з газ.);
Єдиною пам'яткою гарячих днів лишалась несподівана ряснота на сторінках газети енергійних звернень, закликів та гасел, набраних жирним шрифтом і в розрядку (В. Дрозд);
Вона глянула на матерію, набрану на спідницю (І. Нечуй-Левицький);
// на́брано, безос. пред.
Растровий екран набрано з великої кількості радіально розміщених дрібних циліндричних лінз, які вкупі дають просторове зображення (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набраний — на́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- набраний — На́браний. Наповнений. Дівка звернула ся, схилила ся до кошика, що був набраний усяким скляним товаром (Галіп, 4) // пол. nabrać — набрати, накласти, наповнити, nabrać pełne kieszenie — наповнити кишені. Українська літературна мова на Буковині
- набраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набрати 1), 2), 5-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
- набраний — НА́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набра́ти 1, 2, 5 — 10. Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (Гончар, Тронка, 1963, 35)... Словник української мови в 11 томах