набраний

НА́БРАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до набра́ти 1, 2, 5–10.

Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (О. Гончар);

Мав [Спориш] особливий дар до виучування свіжо набраних рекрутів військової муштри (І. Франко);

Мозаїка “Врожай” набрана легко з тонким смаком (з газ.);

Єдиною пам'яткою гарячих днів лишалась несподівана ряснота на сторінках газети енергійних звернень, закликів та гасел, набраних жирним шрифтом і в розрядку (В. Дрозд);

Вона глянула на матерію, набрану на спідницю (І. Нечуй-Левицький);

// на́брано, безос. пред.

Растровий екран набрано з великої кількості радіально розміщених дрібних циліндричних лінз, які вкупі дають просторове зображення (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набраний — на́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. набраний — На́браний. Наповнений. Дівка звернула ся, схилила ся до кошика, що був набраний усяким скляним товаром (Галіп, 4) // пол. nabrać — набрати, накласти, наповнити, nabrać pełne kieszenie — наповнити кишені. Українська літературна мова на Буковині
  3. набраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набрати 1), 2), 5-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набраний — НА́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набра́ти 1, 2, 5 — 10. Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (Гончар, Тронка, 1963, 35)... Словник української мови в 11 томах