набракувати

НАБРАКУВА́ТИ див. набрако́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набракувати — набракува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набракувати — -ую, -уєш. Док. до бракувати II. || Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого. Великий тлумачний словник сучасної мови