набракувати

набракува́ти

-ую, -уєш.

Док. до бракувати II.

|| Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набракувати — набракува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набракувати — НАБРАКУВА́ТИ див. набрако́вувати. Словник української мови у 20 томах