набракувати
набракува́ти
-ую, -уєш.
Док. до бракувати II.
|| Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набракувати — набракува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набракувати — НАБРАКУВА́ТИ див. набрако́вувати. Словник української мови у 20 томах