набраний

На́браний. Наповнений. Дівка звернула ся, схилила ся до кошика, що був набраний усяким скляним товаром (Галіп, 4)

// пол. nabrać — набрати, накласти, наповнити, nabrać pełne kieszenie — наповнити кишені.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набраний — на́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. набраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набрати 1), 2), 5-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набраний — НА́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до набра́ти 1, 2, 5–10. Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (О. Словник української мови у 20 томах
  4. набраний — НА́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набра́ти 1, 2, 5 — 10. Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (Гончар, Тронка, 1963, 35)... Словник української мови в 11 томах