набутє

Набутє́. Придбання. Реальність, складаюча ся з мурованого дому, з прачкарні, пивниці, шопи, стайні, огороду яринового і овочевого (6 пражин) і керниці на подвір’ю, є дуже дешево до набутя (Б., 1903, рекл.); Всюди до набутя. При купні належить зауважити аби кождий кавалок мила мав напис “Schicht” і повисшу марку охоронну (Б., 1904, рекл.)

// порівн. укр. набути, набувати — придбати, купувати (СУМ, V, 20) і пол. nabywać — придбати.