набризкувати
НАБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док.
Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками або в багатьох місцях.
Він показав йому закровавлену[закривавлену] палку і кроваві [криваві] крапки по стіні, що набризкали з неї (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)