набризкувати
НАБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками.
Він показав йому закровавлену палку і кроваві крапки по стіні, що набризкали з неї (Фр., IV, 1950, 231).
Словник української мови (СУМ-11)