набудовувати
НАБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.,чого.
1. Будувати що-небудь у великій кількості.
– Доводилось мені і скарби знаходить: багацько набудував я церков, монастирів (О. Стороженко).
2. Те саме, що надбудо́вувати.
Набудувати один поверх над будинком.
Словник української мови (СУМ-20)